Початковий вплив державних реєстрів бенефіціарної власності: Україна

Download document

Publication type
Case study
Publication

Country focus
Ukraine

Sections
Impact

Open Ownership Principles
Access

Резюме

У 2015 році Україна стала першою країною у світі, яка запустила публічний реєстр бенефіціарних власників юридичних осіб, зареєстрованих у країні. У цьому звіті зроблено огляд походження та еволюції реєстру, після чого досліджено його вплив. З'ясувалося, що відкритий реєстр України дозволив недержавним організаціям оцінювати якість даних реєстру, отримувати інформацію, яка підтримує антикорупційну програму країни, підвищити цінність для приватного сектору та забезпечити суворіший нагляд за видобувною галуззю.

Досвід України також свідчить про важливість оприлюднення даних про бенефіціарних власників відповідно до рекомендації, викладеної в Принципах відкритої власності для ефективного розкриття інформації про бенефіціарну власність. Публічний доступ є ключем до широкого використання даних третіми сторонами, які не є органами влади, що, як показує досвід України, може допомогти підвищити якість даних та результат.

Публічні дані, незважаючи на обмежений характер їхньої точності, можуть допомогти активістам із боротьби з корупцією пролити світло на відносини та шляхи впливу. Подальша робота з перевірки допоможе забезпечити, щоб реєстр України – Єдиний державний реєстр юридичних осіб, індивідуальних підприємців та громадських формувань – найкраще відображав справжню природу власності та контролю в економіці України.

Ключові висновки:

  • Досвід України показує, що ітеративний підхід до законодавства та його реалізації може з часом зміцнити та розширити режим прозорості бенефіціарної власності. Після останнього раунду реформ вимагається, щоб особи, які звітують, повторно подали інформацію про свою бенефіціарну власність до липня 2022 року, а компанії, що котируються на біржі, більше не є винятком. Тепер компанії повинні надавати документи, що засвідчують особу бенефіціарних власників, та відомості про всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою.
  • Громадянське суспільство може відігравати активну роль у перевірці якості даних про бенефіціарну власність. Українська Громадська організація «Центр Протидії Корупції» виявила, що станом на 2019 рік менш ніж кожна четверта компанія надала необхідну інформацію про своїх бенефіціарних власників. З тих, хто це зробив, 22 % вказали юридичну особу або заявили, що бенефіціарний власник відсутній або його неможливо встановити.
  • Робота організацій, що борються з корупцією в Україні, показала, що часто інтеграція кількох загальнодоступних наборів даних приносить найбільшу цінність та вплив, наприклад, об'єднання даних про бенефіціарну власність із даними про впливових політичних осіб.
  • Антикорупційний аналіз з використанням українських даних про бенефіціарну власність показує, що для встановлення достатнього зв'язку між суб'єктами, щоб припустити, що вони не є незалежними один від одного і заслуговують на розслідування, не завжди потрібна наявність 100 % точних даних про бенефіціарну власність.
  • Водночас серйозні проблеми, пов'язані з якістю української платформи бенефіціарного права та даних, показують, як ці проблеми знижують корисність цих даних. Прагнення до повного впровадження та перевірки даних про бенефіціарну власність має бути стійким, щоб амбітна мета України щодо прозорості бенефіціарної власності мала очікуваний вплив на політику.
  • В Україні, як і в інших країнах, загальноекономічний центральний реєстр відповідає вимогам Стандарту Ініціативи прозорості видобувних галузей, хоча в майбутньому він включатиме більш суворі критерії розкриття інформації та підвищену перевірку. Коли дані про бенефіціарну власність є структурованими та сумісними, їх легко перевіряти, і можна використовувати ширший спектр механізмів перевірки.
Next page: Резюме